Моріс Метерлінк
З "П'ятнадцяти пісень"
Переклад Миколи Вороного


© M.Maeterlinck "Quinze chansons", 1896-1900

© М.Вороний, 1929

Джерела: Вороний М.К. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. К.: Наукова думка, 1996. 704 с. [Бібліотека української літератури. Українська новітня література] С.: 204-205; M.Maeterlinck. Oevres I. Le Réveil de L'Âme. Bruxelles: Editions complex, 1999. P.: 89-99

OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua) 2003


Зміст

ХІІІ

ХV


 

ХІІІ

Я тридцять літ шукала, сестри,

    Де б він подітись міг?

Я тридцять літ шукала, сестри,-

    І не знайшла доріг.

 

Я тридцять літ ходила, сестри,

    Мені пил ноги вкрив -

Його ніде немає, сестри,

    А він, де я, ходив.

 

Прийшла смутна година, сестри,

    Роззутись мушу я...

Вмирає тихий вечір, сестри,

    В жалю душа моя.

 

Шістнадцять літ вам, любі сестри,

    Візьміть кия мого

І йдіть у світ далекий, сестри,

    Шукати знов його.

J'ai cherché trente ans, mes sœurs,

    Où s'est-il caché?

J'ai marché trente ans, mes sœurs,

    Sans m'en approcher...

 

J'ai marché trente ans, mes sœurs,

    Et mes pieds sont las,

II était partout, mes sœurs,

    Et n'existe pas...

 

L'heure est triste enfin, mes sœurs,

    Ôtez mes sandales,

Le soir meurt aussi, mes sœurs,

    Et mon âme a mal...

 

Vous avez seize ans, mes sœurs,

    Allez loin d'ici,

Prenez mon bourdon, mes sœurs,

    Et cherchez aussi...

 

XV

ПІСНЯ МАДОННИ

Душі тій, що за гріх свій

Зазнала сліз і муки,

На зоряному лоні

Я простягаю руки.

 

Перед любов'ю серця

Ніякий гріх не встоїть.

Не вмре душа - сльозами

Її любов загоїть.

 

Коли ж любов заблудить

Земними манівцями,

До мене сльози прийдуть

Просторими шляхами.

Cantique de la Vierge dans « Sœur Béatrice »

À toute âme qui pleure,

A tout péché qui passe,

J'ouvre au sein des étoiles

Mes mains pleines de grâces.

 

Il n'est péché qui vive

Quand l'amour a parlé,

II n'est d'âme qui meure

Quand l'amour a pleuré...

 

Et si l'amour s'égare

Aux sentiers d'ici-bas,

Ses larmes me retrouvent

Et ne se perdent pas...


© Aerius, 2003